Я лікарка-стоматолог. У моїй діяльності багато вирішують не дипломи й навіть не апаратура, а руки. Те, як вони відчувають тканину, тиск, межу між здоровими і вразливими ділянками. З часом у моїх пальцях з’явилася пам’ять на мікрорухи, на матеріал, на реакцію людини ще до того, як вона встигне примружитися від болю.

Я працюю з карієсом, запальними процесами, відновленням зубів, корекцією прикусу, підвищеною чутливістю, наслідками старих пломб і перевантаженням жувальної системи. Мені близький поетапний підхід у лікуванні. Він дозволяє не поспішати забирати те, що ще може працювати. Час між процедурами дає змогу побачити, які тканини залишаються життєздатними, як зуб реагує на навантаження, де організм справляється сам, а де йому справді потрібна допомога. Так вдається зберегти більше «живого» і не перетворювати лікування на суцільну заміну.

Я уважно ставлюся до змін — у собі, в людях, у просторі навколо. Мабуть, тому я так гостро відчуваю момент, коли щось ще можна не втратити, а зберегти — у стосунках, у тілі, у звичному способі життя.