Гемороїдальна хвороба: стадії, симптоми, коли потрібне лікування

Гемороїдальна тканина є нормальною анатомічною структурою анального каналу та бере участь у його герметизації — допомагає підтримувати щільне змикання каналу в стані спокою. Гемороїдальна хвороба розвивається, коли внутрішні або зовнішні гемороїдальні структури починають спричиняти клінічні прояви, наприклад, кровотечу, пролапс гемороїдальних вузлів або біль. Лікар окремо визначає ступінь пролапсу внутрішніх вузлів, тобто оцінює їх випадіння з анального каналу, та окремо враховує інтенсивність, частоту й поєднання інших симптомів. Сукупність цих проявів формує симптомне навантаження, а ступінь пролапсу показує окрему анатомічну характеристику внутрішніх гемороїдальних вузлів, яку визначають за I–IV градацією.

Як визначають стадію внутрішньої гемороїдальної хвороби

Стадії внутрішнього геморою визначають за ступенем пролапсу гемороїдальної тканини. Критерієм є те, чи виходять внутрішні гемороїдальні вузли з анального каналу та чи повертаються вони назад самостійно, після ручного вправлення або залишаються невправимими.

Класична класифікація Goligher поділяє внутрішні гемороїдальні вузли на чотири ступені:

• I ступінь. Внутрішні гемороїдальні вузли не пролабують за межі анального каналу.
• II ступінь. Вузли пролабують під час дефекації або натужування та самостійно повертаються в анальний канал.
• III ступінь. Пролабована тканина самостійно не вправляється, її можна повернути в анальний канал вручну.
• IV ступінь. Гемороїдальні вузли постійно пролабовані та не вправляються.

Саме характер пролапсу та здатність внутрішніх вузлів повертатися в анальний канал визначають, як встановлюють стадію геморою. I–IV градація застосовується тільки до внутрішніх гемороїдальних вузлів. Зовнішній гемороїдальний компонент оцінюють за його анатомічними та клінічними характеристиками без перенесення на нього цієї чотириступеневої системи.

Стадії внутрішнього геморою визначають за пролапсом, оскільки його вираженість відображає ступінь порушення фіксації гемороїдальної тканини в анальному каналі — від збереженого положення до постійного випадіння.

Які симптоми гемороїдальної хвороби оцінюють окремо від стадії

Симптоми гемороїдальної хвороби можуть відрізнятися за характером, частотою та вираженістю. Людина може помічати кров після дефекації, випадіння тканини з анального каналу, слизові виділення, свербіж, відчуття тиску або біль. Кожен із цих проявів описує окрему сторону захворювання.

Що може помічати людина	Як це проявляється	Що стоїть за цим проявом при гемороїдальній хворобі
Кровотеча при геморої	Найчастіше це яскраво-червона кров під час або після дефекації, на туалетному папері, поверхні калу або в унітазі	Внутрішня гемороїдальна тканина має розвинену судинну мережу. Під час проходження калу або натужування її поверхня може травмуватися та кровоточити. Тому внутрішні вузли здатні давати кровотечу навіть без вираженого болю
Пролапс	Людина відчуває або бачить тканину, яка виходить з анального каналу, найчастіше під час дефекації чи натужування	Пролапс означає зміщення внутрішньої гемороїдальної тканини донизу та її вихід за межі анального каналу. Він може пояснювати відчуття тканини біля анального отвору, слизові виділення, вологість і труднощі з очищенням після дефекації
Слиз, вологість, свербіж і подразнення	Можуть з'являтися слизові сліди, вологість, забруднення білизни, свербіж або печіння навколо анального отвору	Пролабована слизова оболонка може виділяти слиз і заважати повному очищенню після дефекації. Волога, слиз і залишкове забруднення довше контактують зі шкірою, через що підтримуються подразнення, свербіж і печіння
Відчуття тканини, тиску або неповного випорожнення	Людина може відчувати стороннє тіло, тиск, наповнення в анальному каналі або відчуття, що після дефекації випорожнення завершилося не повністю	Такі відчуття можуть виникати через внутрішню тканину, яка зміщується в анальному каналі або пролабує. Тобто пацієнт відчуває вже механічну присутність гемороїдальної тканини, навіть якщо вираженого болю немає
Біль	Може варіювати від локальної болючості до різкого інтенсивного болю	Неускладнені внутрішні гемороїдальні вузли часто дають кровотечу чи пролапс без значного болю. Різка локальна болючість більше характерна для станів із гострим компонентом, зокрема тромбозу зовнішнього гемороїдального вузла

 

Чому за симптомами не можна самостійно визначити стадію геморою

Питання як визначити стадію геморою за симптомами має важливе обмеження: інтенсивність кровотечі, свербежу, дискомфорту або болю не показує I–IV ступінь внутрішньої гемороїдальної хвороби. Стадія залежить від характеру пролапсу внутрішніх вузлів, а симптоми відображають те, як захворювання проявляється у конкретної людини.

Тому більший обсяг крові не означає вищу стадію, а сильний біль сам по собі не вказує на III чи IV ступінь. Так само розмір тканини, яку людина бачить або відчуває біля анального отвору, без оцінки її пролапсу та вправлення не дозволяє встановити градацію.

Від чого залежить потреба в лікуванні гемороїдальної хвороби

Потреба в лікуванні геморою залежить від перебігу симптомів, ступеня пролапсу, зовнішнього компонента, гострих ускладнень, впливу хвороби на повсякденне життя та відповіді на вже проведене лікування.

• Частота, тривалість і динаміка симптомів. Рідкі короткочасні прояви без ускладнень часто дозволяють обмежитися консервативним лікуванням. Регулярна або тривала кровотеча, повторний пролапс чи поступове посилення проявів збільшують потребу в активному лікуванні геморою. За відповідної анатомії внутрішніх вузлів лікар може розглядати амбулаторні малоінвазивні процедури.
• Ступінь пролапсу та зовнішній гемороїдальний компонент. Для внутрішніх вузлів I–II ступеня та частини III ступеня лікар може застосовувати малоінвазивні методи, зокрема латексне лігування або інфрачервону коагуляцію. Виражений пролапс, симптомний зовнішній компонент або поєднання внутрішніх і зовнішніх вузлів розширюють показання до методів, які безпосередньо усувають патологічно змінену тканину. Залежно від анатомії та клінічної задачі лікар може розглядати лазерні методи або хірургічне лікування.
• Гострі або ускладнені стани. Гострий тромбоз зовнішнього гемороїдального вузла з інтенсивним болем у частини пацієнтів є підставою розглядати раннє хірургічне висічення. Болісний невправимий пролапс із защемленням або порушенням кровопостачання потребує термінової оцінки хірурга. Значна або триваюча кровотеча вимагає швидкої оцінки її джерела та обсягу крововтрати перед вибором подальшого лікування.
• Вплив захворювання на дефекацію, гігієну та повсякденне життя. Регулярна потреба вправляти пролабовану тканину, повторні кровотечі, забруднення білизни або постійні труднощі з очищенням перианальної ділянки підвищують потребу в активному лікуванні навіть без IV ступеня. У цьому випадку метою лікування стає усунення конкретного стійкого прояву, а анатомія вузлів визначає доступний рівень втручання.
• Результат уже проведених первинних заходів. Якщо призначене лікування забезпечило стійкий контроль проявів, лікар може продовжити обрану тактику без переходу до амбулаторної процедури. Збереження або швидке повернення клінічно значущої кровотечі чи пролапсу після адекватної консервативної терапії дає підстави розглядати малоінвазивне втручання, а при відповідних анатомічних змінах — хірургічний рівень лікування.

Які прояви не можна пояснювати лише гемороїдальною хворобою

Кровотеча, біль, свербіж, виділення та утворення біля анального отвору можуть виникати при гемороїдальній хворобі, проте такі самі прояви зустрічаються при інших захворюваннях аноректальної ділянки та кишківника. Характер симптому, момент його появи й супутні ознаки допомагають звузити коло можливих причин.

Кров після дефекації

При внутрішніх гемороїдальних вузлах кров частіше яскраво-червона та може з'являтися без вираженого болю. Анальна тріщина також здатна спричиняти яскраво-червону кров, для неї типовий різкий біль під час дефекації, який може зберігатися й після неї.

Кров у поєднанні зі стійкою діареєю, болем у животі або іншими кишковими проявами може супроводжувати запальні захворювання кишківника. Джерелом ректальної кровотечі також бувають поліпи та колоректальні новоутворення. Новий епізод кровотечі, зміна її звичного характеру або повторні епізоди потребують встановлення конкретного джерела крові.

Різкий або постійний біль в анальній ділянці

Різкий біль, який виникає під час проходження калу та зберігається після дефекації, характерний для анальної тріщини. Постійний інтенсивний або пульсуючий біль у поєднанні з локальним набряком, почервонінням чи підвищенням температури більше відповідає анальному або періанальному абсцесу. За такої картини потрібна швидка медична оцінка, оскільки абсцес зазвичай потребує хірургічного дренування.

Свербіж, вологість або виділення

Стійкий свербіж навколо анального отвору може виникати при контактному дерматиті, ідіопатичному анальному свербежі та інфекційних ураженнях шкіри, зокрема грибкових. Підтікання невеликої кількості калу або нетримання також підтримують вологість і подразнення перианальної шкіри. Гнійні або періодичні виділення з невеликого отвору біля ануса характерніші для анальної нориці.

Утворення біля анального отвору

За гемороїдальний вузол людина може прийняти анальну бахромку, кондилому, пролабований поліп, випадіння прямої кишки або новоутворення анального каналу. Анальна бахромка зазвичай виглядає як м'яка шкірна складка, кондиломи можуть формувати окремі або множинні розростання, а при випадінні прямої кишки назовні виходить стінка прямої кишки. Анальні новоутворення також можуть проявлятися ущільненням, кровотечею, болем або свербежем і помилково сприйматися як геморой. Зовнішній вигляд утворення не дозволяє надійно визначити його природу без огляду.

У медичному центрі MedHealth у Білій Церкві пацієнт може пройти профільну оцінку проктологічних симптомів, встановити їх причину та отримати комплексне лікування відповідно до діагнозу. Центр поєднує консультацію, обстеження та консервативні, малоінвазивні, лазерні й хірургічні методи лікування проктологічних захворювань.

Часті питання про гемороїдальну хворобу

Чи потрібно лікувати гемороїдальні вузли, якщо симптомів немає?

Внутрішні гемороїдальні вузли без клінічно значущих симптомів не потребують лікування лише через факт їх наявності. Активне лікування розглядають тоді, коли гемороїдальні зміни спричиняють симптоми, пролапс або інші клінічно значущі проблеми.

Чи означає IV стадія геморою, що операція потрібна терміново?

IV ступінь внутрішнього геморою зазвичай потребує хірургічного лікування через постійний невправимий пролапс, але сам номер стадії не означає екстреної операції. Терміновість визначають гострі ускладнення, зокрема різкий біль при защемленні чи порушенні кровопостачання пролабованої тканини або значна кровотеча. AGA у рекомендаціях 2026 року відносить IV ступінь до показань для хірургічної гемороїдектомії.

Чи означає зменшення симптомів, що стадія геморою теж зменшилася?

Зменшення кровотечі, свербежу або дискомфорту саме по собі не підтверджує зниження стадії внутрішнього геморою. Ступінь оцінюють за характером пролапсу та здатністю внутрішніх вузлів вправлятися, тому про його зміну можна говорити після повторної оцінки саме цих анатомічних ознак.